Засинай...
Засинай, я прийду знов до тебе вночі, Обніму, коли будеш ти спати. Всі кошмари, що сховані десь у пітьмі, Цілу ніч буду я відганяти. Не посміють тебе наздогнати кати, Охороною вірною стану. На світанні прокинешся в спокої ти, Я з промінням від сонця розтану. І коли вже ти очі закриєш свої, Я прийду, обніму твої плечі. Засинай, я прийду знов до тебе вночі, Ну а поки що це тільки вечір.
2022-11-06 19:14:12
13
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Н Ф
Мабуть, така вже жіноча місія,бути янголами - охоронцями (у мене теж є твір на цю тематику))
Відповісти
2022-11-06 19:30:35
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Н Ф для закоханої людини бути янголом-охоронцем свого коханого це дійсно місія всього життя) Дякую вам за коментар 🌹❤
Відповісти
2022-11-06 19:32:48
1
Вікторія Тодавчич
дякую ❤
Відповісти
2022-11-06 19:51:16
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2151
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2416