Засинай...
Вікторія Тодавчич
Засинай, я прийду знов до тебе вночі, Обніму, коли будеш ти спати. Всі кошмари, що сховані десь у пітьмі, Цілу ніч буду я відганяти. Не посміють тебе наздогнати кати, Охороною вірною стану. На світанні прокинешся в спокої ти, Я з промінням від сонця розтану. І коли вже ти очі закриєш свої, Я прийду, обніму твої плечі. Засинай, я прийду знов до тебе вночі, Ну а поки що це тільки вечір.
06.11.2022
13
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Н Ф
Мабуть, така вже жіноча місія,бути янголами - охоронцями (у мене теж є твір на цю тематику))
Відповісти
06.11.2022, 19:30
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Н Ф для закоханої людини бути янголом-охоронцем свого коханого це дійсно місія всього життя) Дякую вам за коментар 🌹❤
Відповісти
06.11.2022, 19:32
1
Вікторія Тодавчич
дякую ❤
Відповісти
06.11.2022, 19:51
Подобається
Інші вірші поета
Я думала, що втратила тебе Жити Щастя Сотні слів
Інші поети
Gray_Raven
@Gray_Raven
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1195
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1594