Я говорю...

Вікторія Тодавчич

"Я говорю на русском " — друг мiй каже. "I speak English" — Iнший промовля. Той щось по-своєму незрозумiло скаже. Багато мов — велика ж бо земля. А я на украïнськiй розмовляю Нема нiчого, що рiднiш ïï . Неначе в пiснi маминiй спiваю Слова, любовi , вiри i надiй.

2019-11-07 12:07:39

Інші вірші поета

Дивна річ Впізнай себе... Втрачаю дар мови Віра

Інші поети

Jarida Nalisa

@JaridaNalisa

Molaa Nori

@Molaa

Юля Штука

@JuliShty4ka

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3074

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2452