Пройде кохання...
Вікторія Тодавчич
Я так давно до тебе не писала, Немов пройшло вже сотні тисяч днів. Думки роїлись – я їх відганяла, І проганяла образ твій із снів. Я думала – тебе не буду бачить, Пройде й кохання раз і назавжди. Та з часом розумію, все інакше, Бо ти у серці рідний та живий. Нехай ти зник з очей моїх та знову Як в маренні тебе шукаю я. Нехай не було віршів, було – слово. І слово це лише твоє Ім'я...
2024-04-30 13:39:37
13
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Лео Лея
Як завжди - чуттєво і емоційно💖
Відповісти
2024-05-10 08:03:54
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея дякую❤
Відповісти
2024-05-14 15:06:12
Подобається
Оксана Тухай
😍😍
Відповісти
2024-07-05 16:23:48
1
Інші вірші поета
Квіти Наша зустріч Справжня радість Я повернусь...
Інші поети
BW
@NadaBW
Lil' sunshine
@Chara1707
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3110
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2223