І наче вже й цвіте весна...
Вікторія Тодавчич
І наче вже й цвіте весна, І все прекрасне наче в казці, Та на душі чомусь зима, Чомусь не відчуваю щастя. І наче вже й проблем нема, Вдається все, що тільки хочу. Та знов чомусь сумую я, Щось душу знов мою шкребоче. Між вигоранням й дисципліною, Шукаю шлях спасіння, спокою. Настане день і зрозумію я – Господь, з ним бути серцю хочеться.
2023-03-16 16:09:34
9
0
Інші вірші поета
Брехня Прошу тебе Я кохаю, поки... Коли ти була поруч
Інші поети
Tasnime Bouchareb
@tasnime_bouchareb
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1498
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8396