Я не можу
Вікторія Тодавчич
Я не можу людей не любити, Я не можу добро не творити, Бо є той, що проляв свою кров, Показавши свою тим любов. Я не можу не вірити в диво, Я не можу, бо є Бог Всесильний, Він є той, що мене врятував, В тяжких муках страшенно страждав. * Я не можу Тебе не любити, Ти повітря моє! Буду жити! На хресті страшні муки прийняв, Від гріхів тим мене врятував.
2023-04-12 09:23:03
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
🙏❤️
Відповісти
2023-04-13 12:51:25
Подобається
Георгій Мережин
Дуже круто
Відповісти
2023-04-20 21:22:55
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Георгій Мережин дякую❤
Відповісти
2023-04-21 16:30:21
Подобається
Інші вірші поета
Покарання Зустріч в іншому столітті Все те, що в інших бачив як недолік... Теорія незримих ниток
Інші поети
Molly Walker
@mollywalker228
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2899
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13319