Я повернусь...
Вікторія Тодавчич
Повернусь я колись і до віршів, І згадаю минуле своє. Може вийде у світ тоді збірка Про кохання наївне моє. Я чекатиму дня цього сильно, Бо в той час зрозумію одне : Я люблю! Відчуваю знов крила, Коли бачу кохане лице. Ну а поки ні віршів, ні прози, Ні в думках, а ні в серці моїм. Повертаються в вересні грози, Я шукаю любов серед слів...
2023-08-21 15:38:11
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Чарівний вірш 🌹❤️😍
Відповісти
2023-08-21 15:39:16
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Сандра Мей дякую❤🥺
Відповісти
2023-08-21 15:39:59
1
Інші вірші поета
Найкраще свято Сотні слів Я не знайшла потрібних слів... Твоя краса
Інші поети
Alina Bush
@alina_bush
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3916
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11544