Життя
Коли я дивлюся на небо блакитне Де хмари шукають свій напрям та шлях, Коли помічаю красу гір величних Та їх пишні шати у всіх кольорах Коли я милуюсь веселкою, полем, Та снігом, дощем, навіть співом пташок, То знов наче вперше я стримую подих, В думках за рядком вже з'явився рядок. Та сотні дрібниць, навіть посмішки рідних Дзвінкий сміх малечі, як чує душа То знов розумію, що всі ці моменти Складаються разом в поняття "життя".
2024-11-04 10:42:23
8
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6164
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3098