Що сталося з цим світом?

Вікторія Тодавчич

Скажіть мені, що сталося з цим світом? Хто ним керує? І яка мета? Чому гоніння на людей від Світла, Людей, що серцем вірують в Христа? Коли вуста одних молитви шепчуть, А інші в мить лукавого хвалять. Коли на фронті наші хлопці гинуть, Вони танцюють всі на їх кістках. Чому у нас життя забрати хочуть? Бо наші храми, Лавра – наше все. Куди поділась, люди, ваша совість? Бажання ваше кожне тільки зле. Не забувайте – з нами Бог, Спаситель, Отець Небесний – наш сердечний дім. "За віру вашу будуть вас гонити, Не треба суму, радуйтесь при тім".

2023-04-02 14:20:57

14

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

vasilisa petriv

дуже гарно

Відповісти

2023-11-16 13:34:08

Подобається

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

1923

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5459