Хто ти?
Скажи, душе моя, кому ти служиш? І ким себе ти бачиш в світі цім? Чи своїх ближніх щирим серцем любиш? Чи кожен день – один суцільний гріх. Почну з початку, а точніше з притчі, Що сам Господь, Ісус нам розказав. Одного дня зайшов до храму митар, А також фарисей, що в центрі став. І став собі молитися тихенько, Той, що стояв у центрі фарисей: "О Господи, я дякую від серця, Що я не митар, зовсім не такий. Завжди тримаю піст, ходжу до храму Шаную бідних, гроші їм даю. Спасибі Боже, що гріха не маю, І що тебе я сильно так люблю ". Стояв позаду митар і молився : "Будь милосердний Господи, прошу. Я недостойний і не можу нині, Дивитися на небо, бо грішу". Душе моя, до тебе вірш сьогодні Я цей пишу, бо знаю знову спиш. Зізнайся ж бо, на кого більше схожа? Я зрозуміла – фарисей є ти.
2023-02-05 17:37:10
10
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Вікторія Тодавчич
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) не говори так, в тебе все чудово виходить. Бажаю тобі ще більше натхнення ❤
Відповісти
2023-02-05 18:27:57
1
Вікторія Тодавчич
@Н Ф дякую ❤
Відповісти
2023-02-05 18:28:04
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Вікторія Тодавчич дякую 😉❤️ тобі теж 🧡і солодкого позитиву 🍫🧡
Відповісти
2023-02-05 18:28:34
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1383
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1702