Весна починається з серця

Вікторія Тодавчич

Я знаю – весна починається з серця, І навіть в природі панує зима, Всередині ж радість, як ріками ллється, Бо серце це, наче притулок добра. Ті люди, що посмішку іншим дарують Не знають про гнів, про нещастя та біль. Нехай всюди біди пекельні лютують, Та вічна весна зігріває цей світ.

2023-02-17 14:14:35

Інші вірші поета

Віра в кохання Блудний син Коли ти була поруч Все те, що в інших бачив як недолік...

Інші поети

Ден Щусь

@apocalipt_b

RyleeSisco

@RyleeSisco

Катерина Данилевська

@Bookish_Phoenix

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1923

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

1692