Інколи хочеться
Вікторія Тодавчич
Так інколи хочеться серцем відчути Не тільки весну, а й чарівну любов. В людині одній віднайти свою сутність, І те, що схвилює всю душу, всю кров. Так хочеться вірші писати і щиро Прожити усе, що вмістилось в слова. Рядки щоб мої як уста говорили, Щоб мова моя була вічно жива. Чекаю, чекаю! Страшенно чекаю, Ту мить коли міцно його обійму. Тоді розкажу я йому, що кохаю, І знов як від сну я навік оживу.
2023-04-21 16:45:13
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія Тодавчич
@Тигриця дякую💫
Відповісти
2023-04-22 09:50:02
1
Микола Мотрюк
Дуже гарно... Щемливо...
Відповісти
2023-04-22 13:19:29
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Микола Мотрюк щиро дякую ❤
Відповісти
2023-04-22 13:53:03
1
Інші вірші поета
Я кохаю, поки... Відчуття Покарання Засинай...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1313
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1498