О, Яне...
Серафім
Тобі боліло, я знаю, знаю... Так важко було про те сказати. І страшно навіть мені уявити, як було важко тобі вставати. Як було важко мені усміхатись, як було важко любити мене. Я просив тебе не здаватись, і казав, що усе мине. Згине біль, згине страх і тепліше, милий, так, настане весна. Зараз, я знайду лише в віршах твій початок. Тебе - нема. Так мало, мені так мало тебе, твого теплого до мене звертання. Коли ж уляжеться мій біль? Коли я зможу прокинутись зрання Побачити місто, що є моїм, побачити маму, що є моєю. Побачити тата, якого люблю. Побачити світ з моєю сім'єю... Мені так страшно... Мені так болить. Будь ласка візьми мене з собою. Нехай вже буде кінцева мить. Будь прокляте все це життя чумою. Я так втомився благати тебе... А ти все йдеш, у снах йдеш від мене. О, Яне, я так хочу до тебе... О, Яне, я так хочу до тебе.
2024-09-21 18:35:35
1
0
Інші вірші поета
Ти пішов (Яну) 3 Про кохання 22:30 Двічі народжений
Інші поети
Cara Ebon
@caraebon
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8494
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1771