Полюби мене
Забери мене, Віднеси за обрій часу, галактик, зірок. Обніми мене, Заплети мені в душу початок усіх співанок. Перевчи мене, Бо ж любов то не біль і не вічна на щічці роса. Полюби мене, Я і так вже навіки твоя, кароока така. Напиши мені, Мільярди ще не написаних книг. Розкажи мені, Що у світі не має журби і біди. Намалюй мені, Світ де немає війни та хвороб. Залікуй мене, Саме ти мій постійний антидот. Подаруй мені, Всі незнані, невизначені почуття. Засвіти мені, Те яскраве, невимушине життя. Я поранена, Як лебідка з перебитим крилом. Полюби мене , Ти для мене не знахідка, просто щасливий квиток.
2018-10-18 12:58:04
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Victoria Ernst
Дуже гарний вірш. Його навіть на музику "покласти" можна. 😍
Відповісти
2018-11-09 20:47:15
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2720
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
6009