Могила
Зламай мої кістки ніби вони лиш сірники. Застав приклонятись тобі і клянчити участі. Якби я не мав такої пекучої везучості Бачити тебе кожного дня, я би як двірники Згріб усе листя: згадки про тебе, спогади. Пішов би своєю дорогою кинувши здогади. Йшов би і думав, що одиноке життя. Та в осяянні, під приводом каяття Забіг би до церкви, може. А може і ні. Скоріше пішов би на могилу до діда. Сказав би: програв я у цій війні. Чекає на мене могила.
2023-09-01 18:43:00
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Так, така "везучість" пече до чортиків
Відповісти
2023-09-01 18:59:58
1
R E
Чорт, я не знаю що, але він шось в глибині душі торкає і відпустити не можеш
Відповісти
2024-01-03 21:28:48
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5609
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4530