Стіни німі
Серафім
Варитись у цьому фарсі вже геть не хочеться. Я так втомився, холод місцями множиться. Словами не описати тугу за тим часом, коли Було просто жити, бо окуляри рожеві були. Я їх розтрощив занатно рано, на жаль. Занадто рано встав на коліна страждань. Занадто рано почав вчитися жити без них І так і не став дорослим. Мій голос стих. Всі кажуть мені: ти сильний, ти стільки прожив. Але не вловлюють люди ось цей мій режим. Я не прожив: не кохав, не сміявся, нічого я не зробив. Лише ниття, лише загони, лише сигаретний дим. Все просто: день у день, ти встаєш і нудьгуєш. Апатія, сльози, відчай, нікого не чуєш. Не чуєш прохань про зупинку, не вмієш чути. Вони ніколи не дізнаються, як же їм бути. А як тобі? Га? Як тобі бути на цій землі? Без бажання жити, без терзань про смерть, у імлі? Як тобі? Як тобі? Як тобі? Як тобі? Ти як? Скажи щось, бо стіни вже зовсім німі.
2024-08-09 19:22:56
1
0
Інші вірші поета
Ти. Сумніви. Невизначенність. Самоспоживання Сльози німі Ілюзія
Інші поети
Zay
@Zay_306
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1771
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3834