Агонія

Серафім

Моє життя лиш агонія - Предсмертна така церемонія. І я падаю на коліна Знаючи, хоч віра-зневіра Я не вб'ю свого звіра. Тиняюсь по місту ніби безхатько, без сенсу і ноші. Іноді п'ю айс-латте на сво́ї останні гроші. Іноді думаю, що краще б мене не існувало. Життю-агонії однаково завжди мало. Мало страждань для такого слабкого мене. Мало віри в те, що усе це - мине. Мало, мало, мало, але не мало завжди "але". Через призму того, що все безгрішне - німе, Я кричу силоміць до всіх пращурів та богів. Я викладую всі гральні карти свої на стіл. Я не дуже гравець, але тільт моє друге ім'я. Агонія це життя, агонія це життя, агонія це життя.

2024-05-25 17:49:31

3

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

R E

"Агонія — це життя" викарбуване на кожній кісточці і воно теж болить-болить-болить.

Відповісти

2024-05-25 17:51:08

1

Серафім

@R E Дуже болить, бро.

Відповісти

2024-05-25 17:51:33

1

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

4417

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5633