Сонце
Літає листя. Це осінь. Хмари по небу пливуть, Давно земля дощу вже просить, А вони все не йдуть. Зате в душі вирує вітер І його вам не зупинити. Він розсипався мов бісер, Але можна ж його зрозуміти? Сонце стелиться над полем, Цілує колос заревом. Хвилюється золотаве море, Доки не вкриється білявим маревом Всередині все також догоріло, Лише усвідомлення прийшло, Що сонце жевріло-жевріло, Але, шкода, більше не зійшло.
2018-11-06 17:56:53
7
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2801
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4156