І назавжди з тобою обнімемось
Скалічені долі
Наша історія підбігає кінця
Да буде воля твоя!
Уроки війни
Шматочок торта
Жаль, що це був мій сон
Скільки це буде тривати?
Плач загиблої людини
а повинно було заливатися світлом...
Тепер янголів стало ще більше...
Незалежність... Яке гарне слово...
Незалежність та єдність
Вся і все процвітає у цілковитому цвіті
І після стількох страждань
"Ким я є?"-нарешті збагнути
Назавжди станемо ніхто...
Можливо це останній шанс для тебе...
Промінчик від сонця у мене забрали
Усі люди дивні
Кожна помилка творила і творить тебе...
Зміна мене
Ти знаєш кого я зустріну?
То згадає мене, у пізну годину...
Часи про які не забудеш назавжди
Чую тільки пусте серцебиття...
і буду молитись, аби журба залишилась назавжди...
Осінь минає, надходить зима
З'явились ще мільйон причини лють
Скоріш додому повернутись
За те, хто я є, повинен боротись
Смерть допомогає мертвим
За те, хто я є, повинен боротись
Присвячується всім захисникам Маріуполя, Азов

Гасає юнак у полі
На свободній волі
Радіє своїй свободі
Дякує за все долі
Благословить богів
До землі повернутися хотів
Небо безкрайнє, рідне, своє
Моє життя тільки моє
Ніхто не в змозі його відібрать
Насильно ніяк не забрать
Історія має кінець існування
Але початок не має мовчання

За те, хто я є, повинен боротись
Із ворогом недобрим маю стрічатись
Бо війна і в країні, і в мені
Все пожирає, усюди в огні
Сталось все це у темну пору
До зброї в руки беру
Прощаюсь із сім'єю
Йду на захист країни моєї
Краще вмерти, захищаючи
Аніж жити із Україною прощаючи
Але потрапив у нещасний полон
Ходжу тепер, наче в поклон

З полона я втік, життя врятував
Свободу собі подарував
Глуха місцина, де тільки природа
Не найкраща з усіх нагорода
Знову стану у стрій захищати
Аби Україну повертати
Бачу як хтось там шукає
Зрадівши, розпач спіткає
То рос.воєний чекає
У серце пулю пускає...
© Йва Миролюб,
книга «Вірші заблудшої душі».
Смерть допомогає мертвим
Коментарі