І назавжди з тобою обнімемось
Скалічені долі
Наша історія підбігає кінця
Да буде воля твоя!
Уроки війни
Шматочок торта
Жаль, що це був мій сон
Скільки це буде тривати?
Плач загиблої людини
а повинно було заливатися світлом...
Тепер янголів стало ще більше...
Незалежність... Яке гарне слово...
Незалежність та єдність
Вся і все процвітає у цілковитому цвіті
І після стількох страждань
"Ким я є?"-нарешті збагнути
Назавжди станемо ніхто...
Можливо це останній шанс для тебе...
Промінчик від сонця у мене забрали
Усі люди дивні
Кожна помилка творила і творить тебе...
Зміна мене
Ти знаєш кого я зустріну?
То згадає мене, у пізну годину...
Часи про які не забудеш назавжди
Чую тільки пусте серцебиття...
і буду молитись, аби журба залишилась назавжди...
Осінь минає, надходить зима
З'явились ще мільйон причини лють
Скоріш додому повернутись
За те, хто я є, повинен боротись
Смерть допомогає мертвим
Смерть допомогає мертвим
Я бачив Смерть кожного дня
Не розумію, що за хуйня
Люди, що лежать бездиханні
Лежать тихо, мовчазні
Підходжу до Смерті, питаю "чому?"
Це все, що залишається робити одному
Вона каже: " Люди вбивають людей,
Стільки вбивають, скільки бачила ночей
Я тут невинна, мені їх шкода
Забираю душі, настає в них свобода"
Смерть пішла збирати душі
Деякі люди до людей байдужі
І навіть Смерті їх усіх жаль
Але нічого змінити не можна, на жаль...
© Йва Миролюб,
книга «Вірші заблудшої душі».
Коментарі