І назавжди з тобою обнімемось
Скалічені долі
Наша історія підбігає кінця
Да буде воля твоя!
Уроки війни
Шматочок торта
Жаль, що це був мій сон
Скільки це буде тривати?
Плач загиблої людини
а повинно було заливатися світлом...
Тепер янголів стало ще більше...
Незалежність... Яке гарне слово...
Незалежність та єдність
Вся і все процвітає у цілковитому цвіті
І після стількох страждань
"Ким я є?"-нарешті збагнути
Назавжди станемо ніхто...
Можливо це останній шанс для тебе...
Промінчик від сонця у мене забрали
Усі люди дивні
Кожна помилка творила і творить тебе...
Зміна мене
Ти знаєш кого я зустріну?
То згадає мене, у пізну годину...
Часи про які не забудеш назавжди
Чую тільки пусте серцебиття...
і буду молитись, аби журба залишилась назавжди...
Осінь минає, надходить зима
З'явились ще мільйон причини лють
Скоріш додому повернутись
За те, хто я є, повинен боротись
Смерть допомогає мертвим
Скоріш додому повернутись
У мене трясуться руки
Тому що я щойно побачила, як летить ракета
Я почула, що лунають звуки
Для українців це погана прикмета
Не знаю куди себе діти
Прогулянку із друзями відмінили
Для безпеки нічого надіти
Свої плани ми змінили
Знов я чую звуки ті жахливі
Мої очі наповнені мольбою
Вижити та жити- ціль важливі
Прикритися я можу лише собою
Ракета вибухнула позаду мною
Ударною хвилею ледве не занесло
Пригнулася рефлексом я спинОю
Я жива, мене пронесло
Шок, який виказує тіло
Не можу навіть поворухнутись
Для мене нічого не зрозуміло
Скоріш додому повернутись...
© Йва Миролюб,
книга «Вірші заблудшої душі».
За те, хто я є, повинен боротись
Коментарі