І назавжди з тобою обнімемось
Скалічені долі
Наша історія підбігає кінця
Да буде воля твоя!
Уроки війни
Шматочок торта
Жаль, що це був мій сон
Скільки це буде тривати?
Плач загиблої людини
а повинно було заливатися світлом...
Тепер янголів стало ще більше...
Незалежність... Яке гарне слово...
Незалежність та єдність
Вся і все процвітає у цілковитому цвіті
І після стількох страждань
"Ким я є?"-нарешті збагнути
Назавжди станемо ніхто...
Можливо це останній шанс для тебе...
Промінчик від сонця у мене забрали
Усі люди дивні
Кожна помилка творила і творить тебе...
Зміна мене
Ти знаєш кого я зустріну?
То згадає мене, у пізну годину...
Часи про які не забудеш назавжди
Чую тільки пусте серцебиття...
і буду молитись, аби журба залишилась назавжди...
Осінь минає, надходить зима
З'явились ще мільйон причини лють
Скоріш додому повернутись
За те, хто я є, повинен боротись
Смерть допомогає мертвим
Усі люди дивні
Усі люди дивні
У нещастях всі винні
Самі їх створили
Байдужістю накрили
Проблем вже немає
Але щось їх тримає
Совість чи муки
Забруднені руки
Ланцюги на руках
На ногах та очах
Раби стали проблемам своїм
Ніколи від того не вибратись їм
Їх вже нічого не врятує
Людство за пеклом жутує
Вміють же люди проблеми збирати
Та пригоди із ними фантазувати
Усі люди дивні...
© Йва Миролюб,
книга «Вірші заблудшої душі».
Кожна помилка творила і творить тебе...
Коментарі