І назавжди з тобою обнімемось
Скалічені долі
Наша історія підбігає кінця
Да буде воля твоя!
Уроки війни
Шматочок торта
Жаль, що це був мій сон
Скільки це буде тривати?
Плач загиблої людини
а повинно було заливатися світлом...
Тепер янголів стало ще більше...
Незалежність... Яке гарне слово...
Незалежність та єдність
Вся і все процвітає у цілковитому цвіті
І після стількох страждань
"Ким я є?"-нарешті збагнути
Назавжди станемо ніхто...
Можливо це останній шанс для тебе...
Промінчик від сонця у мене забрали
Усі люди дивні
Кожна помилка творила і творить тебе...
Зміна мене
Ти знаєш кого я зустріну?
То згадає мене, у пізну годину...
Часи про які не забудеш назавжди
Чую тільки пусте серцебиття...
і буду молитись, аби журба залишилась назавжди...
Осінь минає, надходить зима
З'явились ще мільйон причини лють
Скоріш додому повернутись
За те, хто я є, повинен боротись
Смерть допомогає мертвим
Шматочок торта
У воєнні роки мало випекали тортів
Бо не було тоді потрібних інгредієнтів
Пам'ятаю мамину приятельку, у якої часто бувала
Надзвичайні смаколики усім готувала
За давніх-забутих, "добрих часів"
Які залишились лише у спогадів
Одного разу завітали ми до неї на чай
Смак чергового торта був наче рай
Один кусочркна столі залишився
Сталась метушня, я і мій голос тільки лишився
До мене почав він промовляти
Думки мої спокусно промовляти:
"Забудь за етику! Треба діяти вже
Посмакуй ласим шматочком ще!
Бо час такий, що зараз війна"
Швиденько схопила і з'їла вона
Сиділа тепер із почервонілим обличчям
Але всі погляди дивляться із розумінням.
© Йва Миролюб,
книга «Вірші заблудшої душі».
Жаль, що це був мій сон
Коментарі