Підвіконня - твоя власна сцена

Марія

Підвіконня - твоя власна сцена, Танцюєш на ній біля відкритого вікна. Крок у право, крок у ліво, На білому платті пляма від вина. Музика стихла пів години назад, Гості розійшлися ще опівночі. Вже три години ти танцюєш сама. На столах, диванах, десь на восьмому поверсі у Вінниці. Не настільки ти п'яна, бо вино пролила, Чому ж тоді так паморочиться голова... Музикою тобі буде завивання вітру, Попіл твоїх сигарет, розвіє по підлозі протяом. Вкидаєш один за одним окурки у попільничку. Ніби серце не спиниться поки куритимеш, Ти будеш танцювати, немовби стоїш на вуглях, Ніби поки рухаєшся у такт беззвучної пісні - житимеш. Як давно ти забралася на підвіконня, Щоб подивитися як сяє луна? І як довго стоїш з того боку вікна? Страху немає, є тільки вона: Велика, кругла, повна луна, У світлі якої розтанеш сама.

2022-10-20 22:53:46

2

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11544

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

2593