Мистецтво
Це не кохання, Естетичне задоволення. Хіба кохають люди статуї із глини? Та навіть мармуру. А що ж про картини? Мистецтво, Якому хочеться бути вірним до загину. Тож... Я не кохаю твої очі, Нехай і бачу їх щоночі. І не кохаю твої руки, Нехай не можу їх забути. Я не люблю і губ твоїх, Нехай вони торкаються чужих. Це не любов, Любов, вона інакша. А це - Прихильність до прекрасного. Дивитися, Руками не чіпати. Хіба не це говорять у музеях знаки?
2022-10-21 09:06:47
4
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1785
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3372