Сміх
Я б намалювала тобі світ безмежний І розказала б про життя зірок, Та, певно, завжди знайдеться хтось перший, Хто розповів тобі вже про життя річок. Я малювала б тОбі як тут світить сонце, І як його проміння грає з майбуттям, Та, певно, тобі краще це побачить у віконце, Бо ти, чомусь, як завжди сам та сам. Я привітала б тебе з Новим роком, друже, І розказала б, який яскравий білий сніг, Та ти лиш ввімкнеш музику в кімнаті дужче, А я все слухатиму твій щирий і безмежний сміх.
2021-01-01 09:27:19
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Vivian Rose
Даже гарно! 👏👏👏👏
Відповісти
2021-01-01 15:49:39
Подобається
crazy sugar
@Vivian Rose Дякую)))
Відповісти
2021-01-01 16:16:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6364
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5707