Полум'я
Жовтогаряче полум'я тремтить в душі і в серці, І завіває вітер, а за вікном - мороз, Думки вже десь далеко йдуть по лісній стежці Чекають новий рік, його новий прогноз. І кожен третій вірш про зиму і майбутнє свято, Хоч люди навкруги як завжди сірі і ніякі І кожен хоче взяти від життя собі багато, Хоча не всі того отримають, бо люди є усякі. В душі тремтить вогонь, а в серці - ціле полум'я, І навіть білий сніг не хтів його тушить, Хоч бачило його лиш срібне світло полудня, Та кожен знав і вірив в ту прекрасну мить. І на душі спокійно буває дуже рідко, І кожен третій не умів того цінить. Амур стріляє в серце боляче і мітко, Але мені, чомусь, не зміг він так вцілить.
2020-12-24 21:50:17
4
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3209
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5776