Зоряне небо
Сьогодні зорі якісь дивовижні, Такі цікаві, світлі і ніжні. Вони гукають до себе в обійми, І огортають руками білими. Такі зорі дивно-цікаві, Такі рідні, незвично ласкаві. Дивилася я б на них вічно, Та зійде сонце і буде запізно. Ці зорі всьому світу світили. Хтось бачив, а хтось ішов мимо. Такі добрі, привітні до мене, А я б утонула і в них і померла. Померла, щоб знову родитись, Зорею у небі молитись, Щоб ніколи більш не вмирати, І сяйвом людей обіймати. Щоб навіки з тобою прожити, Щоб із неба весь світ обходити. Хочу бути як зоряне небо, А більше нічого не треба.
2020-11-16 16:52:41
3
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2146
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1335