Ніч
Іду у ніч, допоки зорі проводжають у дорогу. Сміється місяць і посміхається вода, Життя іде, і світло пропускає темінь до порогу І одиноко спить червоная, як кров земля. Іду у ніч, в обійми темні і холодні Допоки усі сплять, але вперед іду лиш я, Іду, допоки тут і зараз ще моє "сьогодні", Дорогу бачу лише я та ніч моя. І стежка все петляє в темінь лісу, І ніч гукає за собою вслід, Уже "сьогодні" опуска свою завісу, А темінь лісу стане як холодний міцний лід.
2021-01-04 23:07:37
4
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1645
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1869