Червона
Червона сукня розвівалася на вітрі, А очі споглядали далечінь. Вони були, як кольори в палітрі, І в них світились сотні мерехтінь. Червона сукня була з нею завжди, Червоний колір був міцніший всіх. Червоний нАпій, голосно співавши, Зафарбував в червоний білий сніг. Червоний був її кольором крові. Червоний був такий, як колись він. Такий, що вірний був лише собі і мові Ну а вона... Вона для нього просто тінь. Червона склянка прикрашала руку. Вона з усмішкою ішла подалі в світ, Вона не хоче більше бачити ту муку, Червону, як у серці з крові лід. Бо всі поети такі дивні завжди, Такі, що вірні лиш віршам своїм. Ну а вона... Червона сукня тут назавжди, Червона склянка прикрашала руку їм...
2020-11-29 17:06:01
9
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9194
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2312