Любила
Вона любила те вікно в своїй кімнаті, Дивитися на небо і на хмарки пихаті, Любила, як сміялося до неї жовте сонце, Як приліта осіннє листя до неї у віконце. Вона любила темну гірку каву. Без молока, без цукру, щоб просто зігрівало. Вона любила запах спокою, коли читала книгу, Коли виходили герої звідти до неї на хвилину. Вона любила голос, коли сама співала, Коли цікава пісня в кімнаті залунала. Вона любила танець і так було спокійно, Коли у вухах музика, а в кімнаті - мрійно. Вона любила інколи просто помовчати, Коли думки настирливі, її не покидали. Вона дивилась ввечері, як сходить ніч цікава. Дивилась лиш вона, вікно і гаряча кава.
2020-11-15 14:51:25
13
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Анастасія Ковальська
Приємно бачити український контент 😍
Відповісти
2020-11-15 16:40:58
Подобається
crazy sugar
@Анастасія Ковальська а писати його ще приємніше😁
Відповісти
2020-11-15 16:42:48
1
Анастасія Ковальська
@crazy sugar правда 😍
Відповісти
2020-11-15 16:43:47
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2415
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1785