Дим
По землі простирається дим І вкриває зруйноване місто. І ховає усе. А над ним Лебедина лунає вже пісня. І завмерло усе. Лише дим Обійме вербу тиху, плакучу. Біля міста - струмок, за яким Наче змій, шелестить плющ повзучий. Хмарно, димно. І попіл-пісок Темні вулиці тихо вкриває. На руїнах забутий вінок Наче сльози, квітки розсипає. Хіганбана і маки цвітуть. Наче кров. І їх дим не з'їдає. Асфоделі-зірки проростуть. Кипарис гине за небокраєм. Місто вмерло. Лиш попіл і дим... Сонця промінь уже тут не зблисне. Тільки ворон кружляє над ним, Лебедина лунає скрізь пісня.
2020-02-03 18:38:27
9
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1756
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1968