Рання осінь
Рання осінь блукає садами. Не холодна вона, зовсім літня. Розмовляє тихенько з вітрами, Гонить хмари у небі блакитнім. Рання осінь дощами не плаче. Літнє сонце вона закликає. Карамельно-медова. Гаряча. Сміючись, жовте листя зриває. Тепла, щедра. Така пустотлива. У лісах пісні дивні співає. Любить яблука, груші і сливи, Журавлів в довгий шлях проводжає. Птахів, звірів завжди приголубить І тепла їй ніколи не досить. І погоду ясну дуже любить, Бо вона така рання, ця осінь.
2020-02-05 21:07:10
9
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2536
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2166