Рання осінь
Рання осінь блукає садами. Не холодна вона, зовсім літня. Розмовляє тихенько з вітрами, Гонить хмари у небі блакитнім. Рання осінь дощами не плаче. Літнє сонце вона закликає. Карамельно-медова. Гаряча. Сміючись, жовте листя зриває. Тепла, щедра. Така пустотлива. У лісах пісні дивні співає. Любить яблука, груші і сливи, Журавлів в довгий шлях проводжає. Птахів, звірів завжди приголубить І тепла їй ніколи не досить. І погоду ясну дуже любить, Бо вона така рання, ця осінь.
2020-02-05 21:07:10
10
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1349
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1432