Я пізнаватиму тебе
Я пізнаватиму тебе На хвилі незнаних почуттів, Що душу, втомлену життям, Пронизують наскрізь. І мить вечірня, коротка, Наповнена дощем і сумом, Огорне нас, обійме, Від світу заховає, Аби були лиш ти і я, Заціловані сонцем і літом, Розпалені й заніжені. Вдихаючи серпневий вечір, живемо, Торкаючись руками, пальцями, Вустами, тілами й серцями. По-справжньому пізнати тебе Не вистачить вічності. А сей серпневий вечір Такий неповторний, п'янкий, швидкоплинний... Цілунком спиняю час, Аби розчинитись У твоєму всесвіті.
2021-08-02 15:43:10
8
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3294
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2575