Я пізнаватиму тебе
Я пізнаватиму тебе На хвилі незнаних почуттів, Що душу, втомлену життям, Пронизують наскрізь. І мить вечірня, коротка, Наповнена дощем і сумом, Огорне нас, обійме, Від світу заховає, Аби були лиш ти і я, Заціловані сонцем і літом, Розпалені й заніжені. Вдихаючи серпневий вечір, живемо, Торкаючись руками, пальцями, Вустами, тілами й серцями. По-справжньому пізнати тебе Не вистачить вічності. А сей серпневий вечір Такий неповторний, п'янкий, швидкоплинний... Цілунком спиняю час, Аби розчинитись У твоєму всесвіті.
2021-08-02 15:43:10
8
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2064
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6532