Твої руки
Твої руки умілі і сильні. Я від них насолоду ловлю. Ти обпалюєш поглядом синім, Як знімаєш кольчугу й броню. Твої руки вогненно-гарячі Розчиняють мене у теплі. Ми кохаємося у зброярні, Де списи і щити, на столі. Твої руки - міцні та широкі Від постійних вправлянь із мечем - Зараз легко і так невагомо Гладять груди, зап'ястя, плече. Твої руки обіймуть, лоскочуть Ніжні вигини тіла. І я Від емоцій розтанути хочу, Вимовляючи рідне ім'я. Твої руки... Люблю твої руки. Так торкатися вмієш лиш ти. Смак полум'яних диких цілунків Відчувати я хочу завжди.
2021-01-03 14:40:40
9
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4134
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2955