Автобус стремительно следовал на Восток
Автобус стремительно следовал на Восток, Я взглядом целил в луну, как в мишень для дартса. Реальность терялась в нелепой петле дорог, Ровнее которых даже поверхность Марса. Колёса лениво мотали километраж, И ночь растворяла сладость твоих объятий. Лишь памяти призрак витал надо мной, как страж, Проклятье любви – сильнейшее из проклятий. В приёмнике пел какой-то кастрат фальцетом, Басил в наушниках Армстронг – нелепый синтез. И мне б наслаждаться страстью, любовью, летом. Что ж тянет так спрятаться - как таракан - под плинтус? Припомнил, как ты ромашку вплетала в прядь, А я таскал утром печенье к имбирному чаю. Вот ты обо мне перестала совсем вспоминать, А я по тебе теперь за двоих скучаю.
2023-01-30 05:46:32
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2497
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4709