І знову вибач. Що тобі ще?
І знову вибач. Що тобі ще? Якщо образив, то ненавмисно. Вже вкотре липень обмив дощем Старече тіло сумного міста. Я в цьому фільмі лише глядач, Що йде в кіно, ніби інші – в храми. Та клятий автовідповідач Торочить знову одне й те саме. Вже небо квітне рясним сузір’ям, Зірки яскраві, мов смолоскипи. Я йду самотньо твоїм подвір’ям І відчуваю, як пахнуть липи. Коли настане лиха година, І Землю виснажать суховії, Тебе любитиму. Це єдине, Що я в житті цім насправді вмію. Тебе чекатиму. Це останнє, Що сенс в житті надає поету. Якби не мрійники й не кохання, Господь давно б знищив цю планету.
2023-02-01 23:35:44
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Чудово!
Відповісти
2023-02-01 23:59:04
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11838
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
45
9
2398