Believe...

Ruqayyah Jkh

Doors closing on me.. Trapped in this lonely dark cell.. Unable to move, unable to cry.. Feels so helpless & useless... I can't seem to help her.. I don't know what to do.. Desperation gets to me.. I love her so much that i want to be the one she wants so much.. I want to be the one she needs & seeks.. I have failed her.. Anger keeps coming in the way.. I don't know what to do to ease her pain.. She is in pain.. She is struggling.. She is sinking.. How do i prevent her from losing herself.. Sometimes i have nightmares of her taking on her life.. Sometimes i see what the thought of losing her can do to me.. We have our demons.. She tells me often that I'm burning & i am burning everyone around me.. She is burying herself alive & i can't allow that.. I am fire.. She is earth.. Our souls dance together.. Our demons fight each other.. Our love is above all other.. She is the love i have been looking for.. I can't lose her to me nor to herself.. She is stronger than she thinks.. She just has to believe in herself... I am terrified of not having her in my life.. She has to believe that she can get through.. I love her tremendously.. I need her.. We are in this together...

2018-10-21 14:01:28

13

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

alvahmara

Go! Go!

Відповісти

2018-10-22 14:34:52

1

Схожі вірші

Всі

Шукати святе в почуттях

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.

54

2

4380

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

52

14

2773