Unleash the darkness
Ruqayyah Jkh
Sometimes all I want is to unleash the darkness in me.. Holding on so much pain is exhausting.. No one understands, no one seems to care.. No one to talk about it to.. How long should I stay in my misery.. I'm told I seem like someone who has her shits together.. If they knew how much willpower it takes to pretend I do.. I'm so tired of that void consuming me day in day out.. I want to be set free.. Free from caring,free from loving, free from giving a shit about anyone.. Be one with my darkness.. If I'm not meant for love, power it shall be..
2020-02-02 14:43:29
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
sje_107
Good one. I wish to come back this platform to read poems again. But I am hospitalized now.
Відповісти
2020-02-04 01:27:28
1
Ruqayyah Jkh
@sje_107 oh what happened dear??
Відповісти
2020-02-04 17:15:53
Подобається
sje_107
@Ruqayyah Jkh I have sickle cell anemia
Відповісти
2020-02-06 16:02:09
Подобається
Інші вірші поета
It was a bad day... Im so tired... My diamond... The vow
Інші поети
Jibreal Suffrien
@Jibreal_Suffrien
EmmaGolfild
@EmmaGolfild
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12310
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16680