Unleash the darkness
Ruqayyah Jkh
Sometimes all I want is to unleash the darkness in me.. Holding on so much pain is exhausting.. No one understands, no one seems to care.. No one to talk about it to.. How long should I stay in my misery.. I'm told I seem like someone who has her shits together.. If they knew how much willpower it takes to pretend I do.. I'm so tired of that void consuming me day in day out.. I want to be set free.. Free from caring,free from loving, free from giving a shit about anyone.. Be one with my darkness.. If I'm not meant for love, power it shall be..
2020-02-02 14:43:29
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
sje_107
Good one. I wish to come back this platform to read poems again. But I am hospitalized now.
Відповісти
2020-02-04 01:27:28
1
Ruqayyah Jkh
@sje_107 oh what happened dear??
Відповісти
2020-02-04 17:15:53
Подобається
sje_107
@Ruqayyah Jkh I have sickle cell anemia
Відповісти
2020-02-06 16:02:09
Подобається
Інші вірші поета
The last candle... I miss those... I'm torn... How i wish...
Інші поети
Gray_Raven
@Gray_Raven
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2279
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2572