The vow

Ruqayyah Jkh

I have grown up.. i keep growing up.. However, i have not grown out of you.. I keep meeting new people..some a lessons some a blessing some both.. I have to question what love really is after the break up.. And the answer i keep getting is you.. Miles apart yet so omnipresent.. Constantly in my thoughts.. Constantly being called by those feelings.. I have changed since the first time you saw me & since the last time too.. This..remains unchanged.. Its not my intent to torture you with my presence, feelings, messages, mail... I don't even know if you are receiving my messages.. We are the mirrors of each other.. Elder to a younger version.. So much alike than different.. Told me once..you loved too..& u wrote too..just it didn't get to him.. Same here somehow.. Guess you lost yourself in pursuing your career & studies.. Same here too.. Yet, i don't regret you.. Truly seeing you.. And loving what i see.. Can't walk away from that.. What i wanted from you has changed to what i want for you.. To be safe.. To be healthy.. To be happy.. To be love.. And to keep that melting smile of yours.. I won't come back if that's what you want.. I won't remind you of that chapter.. But i will always love you from afar.. And that's a truth you & i cannot deny.. We don't choose who we fall for, yet a vow was said & here i am, fufilling it..

2019-03-31 15:12:49

Інші вірші поета

Regret... What is it about you... Kept alive... Behind those colours..

Інші поети

NOURCHEN LEE

@_Nourchen

كاســـــــــرة القيـــــــــود

@Mouna_

Jimka_05

@Jimka_05

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1408

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

10225