Всі сентименти залишіть при вході
Всі сентименти залишіть при вході: Нас так стомила марність ваших слів, І не бажаєм чути при нагоді Солодкозвучний і фальшивий спів. Нам вже до болю неприємні трелі, Які виводять сотні різних уст. Відмінні тільки цілі й творчі стелі, Після яких по масках лине хруст. Від вас ми хочем справді забагато - Залиште грим, у цей зайшовши двір, Від нього в грудях завжди гіркувато, А та гірчинка наш тривожить зір. Набатом дзвін у вашій голові Підказує, що треба йти назад. Ці правди так незвичні та нові, І вам їх суть, звичайно ж, невдогад. У тих дивацтв пояснення просте: Від цього місця не сховати суть. І зле чи добре миттю проросте, А вам дозволять плід його відчуть. Тож залишіть всю мішуру зарані, Якщо все ж переступите поріг. Знайдіть себе у протирічч бурані, І лиш тоді просіться на нічліг.
2020-01-31 21:16:50
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ніколас Велес
При четвертому прочитані воно набирає інші барви. Визнаю свою нездатність як критика.
Відповісти
2020-01-31 21:18:16
1
Есмеральда Еверфрі
@Ніколас Велес охохох, Кад, не сумуй - я сама розгледіла його суть далеко не з першого разу😅.
Відповісти
2020-02-01 08:22:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4825
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3199