Мандрівці
Мандрівці, без постійного дому,
Кожну мить ладні знятися в путь,
Йти крізь землі нові, невідомі,
У дрібницях знаходячи суть.
Просто грітись вночі біля ватри
Після довгих виснажливих днів,
Розмовляти до третьої варти,
Спів щоб в ритмі з вогнем тріскотів.
Танцювати, забувши про втому,
Про невмілість й незграбний десь вид,
Закрутитись в аркані* стрімкому,
Чи сплести новий свій колорит.
Хай волосся та одяг дощенту
Закоптяться у курища дух**,
Хай дим очі дратує, моментом
Насолоджуйсь на погляд, на слух.
І нехай вітер в спину лютує,
Сипле перший, мізерний ще сніг.
До світанку уставши, мандруєм,
Доки спинимось знов на нічліг.
* - український народний чоловічий танець, поширений серед гуцулів. Характерне ритмічне чергування — 2/4 в першому такті та 2/8 і 1/4 у другому. Має дві групи рухів 1) «прибий» і «зміни», 2) «підківка», «тропачок», «гайдук». Танцюють зімкнутим колом або півколом з топірцями в руках.
** - тут в значенні дим від багаття.
2021-03-09 11:29:37
10
1