Спинись на каміні
Спинись на каміні
Тони в говорінні
Спокійному, наче сам вітер
Що тихо лоскоче
Всю шию й шепоче:
"Куди ти ідеш, неспокою сину?"
Він буде питати,
Неначе та мати,
Котка співатиме ледве
Упасти захочеш,
Ховатись досхочу
У тіні дощенту померклій.
А темна підніме
Повіки камінні
І гляне у хаосу сенси
Твойого серця
"Чому швидко б'ється?", —
Спитає і впаде на плечі.
Ти будеш кричати
У темряву кляту
Палатиме тиша довкола;
У полум'я жару
Знайдеш лишень правду,
Ти дихай, коли буде змога.
2020-09-01 21:34:31
2
0