Спинись на каміні
Man Vi
Спинись на каміні Тони в говорінні Спокійному, наче сам вітер Що тихо лоскоче Всю шию й шепоче: "Куди ти ідеш, неспокою сину?" Він буде питати, Неначе та мати, Котка співатиме ледве Упасти захочеш, Ховатись досхочу У тіні дощенту померклій. А темна підніме Повіки камінні І гляне у хаосу сенси Твойого серця "Чому швидко б'ється?", — Спитає і впаде на плечі. Ти будеш кричати У темряву кляту Палатиме тиша довкола; У полум'я жару Знайдеш лишень правду, Ти дихай, коли буде змога.
2020-09-01 21:34:31
2
0
Інші вірші поета
Каменепад burning... Сни Я (не) відпускаю
Інші поети
Hnin Aung
@HninAung913
Uina Ku
@mayor_hija
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4711
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2275