Іти своїм шляхом
Man Vi
Вони кажуть іти своїм шляхом Не боятися вітру що виїдає очі Це літній вітер з такими ж людьми Що розігруючи партію в дурня Вже підготували твої погони Вони висять пошарпані на балконі Ти лиш дотягнися Їх липкий віск стікає кров'ю З кожною каплею тихенько шепоче Іди іди Іди І д и З кожною каплею народжується сутність стежок Ти лиш дотягнися
2020-06-19 17:44:26
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Man Vi
нічого, прочитаєш вп'яте, знайдеш щось для себе :) Я інколи сам не розумію, що точно хочу донести, тому... шукай, що знайдеш :)
Відповісти
2020-06-19 18:46:10
Подобається
Man Vi
головну думку в більшости своїй описують перших два рядки. Далі переходимо до деталей виразу "іти своїм шляхом", які відносно замасковані у грі слів та образів. Можу спробувати описати ті образи, якщо хочеш
Відповісти
2020-06-19 23:05:44
Подобається
Інші вірші поета
It's me Останній дим Реальність Погляд
Інші поети
J. Allman
@jj_allman
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4320
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
5
1628