Зап'ястки
На зап'ястках — кров і рани Вбиті мрії на вустах Шепчуть щось про долі смак Як до неї йшли прочани. Били лобом. Майже смерть. Череп вже цілує землю Очі котяться під стелю Залишається момент. На зап'ястках — бруд і попіл Як на них горіли душі, Тихо падали у гущу Мертвих полум'я і сліз. Слово вилізло із горла, Шепіт рве весь простір долу, З ран виходить тиша з сіллю, Лиш тоді звучить: "Готово"
2019-06-20 16:06:25
8
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11831
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3591