Зап'ястки

Man Vi

На зап'ястках — кров і рани Вбиті мрії на вустах Шепчуть щось про долі смак Як до неї йшли прочани. Били лобом. Майже смерть. Череп вже цілує землю Очі котяться під стелю Залишається момент. На зап'ястках — бруд і попіл Як на них горіли душі, Тихо падали у гущу Мертвих полум'я і сліз. Слово вилізло із горла, Шепіт рве весь простір долу, З ран виходить тиша з сіллю, Лиш тоді звучить: "Готово"

2019-06-20 16:06:25

Інші вірші поета

Біг Реальність Відлуння міста Вірш під грозою

Інші поети

Victoria H

@gl9victoria

MARI

@marsikitsme

Momen ali

@momen_ali

Схожі вірші

Всі

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

2853

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2072