Напевно...

Man Vi

Напевно, красно й міцно спиш, Коли я пишу цього вірша. У мене ручка й думка лиш, Але твій світ за це гарніший. О думко, линь до її сну, Лиш глянь на неї — і вертайся. Накинь на тіло ковдру теплу, Повідай-бо, як розплелася. Чарівний усміх з гребінцем, Що пестив злотеє волосся. Ти розкажи про сон мигцем, Як щастя навкруги лилося! Вертай! Не руш її видінь: Глядіть на неї насолода. А серце взяла дивна синь: Далеко ж-бо його свобода.

2018-08-14 09:02:01

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Rachel Ranral

Мій улюблений вірш. Автор, ти молодець)

Відповісти

2018-11-11 11:41:21

Подобається

Інші вірші поета

Дихання Капля Тиша бою Лист. Свічка. Серце

Інші поети

Plzdrinkmypapaaa

@Plzdrinkmypapaaa

BON BON

@bon_bon_c0xu

Meteorite ..

@mars_milk

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

3731

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1385