Обіймати троянду
Man Vi
Хлопчик навчитись хотів обіймати троянду Ростив прикладав квітку до серця Ніби міряв чи вмістить воно стільки пелюсток Оминав колючки Грав симфонію І все прикладав Міряв Приміряв Чи вмістить він всю її кров Аж тут не стримався Став на пальці та й притулився Потік біль яблуневим соком Став настільки ж липкий як приємний Закутав хлопчика й квітку Змусив торкнутись очима пелюстки Стекло скло чи сльоза Змішалась з росою Він зловив язиком посміхаючись
2020-07-10 21:04:07
6
0
Інші вірші поета
Радіти у сні Терези Remember! Я (не) відпускаю
Інші поети
Ruslana
@rock_ksolana
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2778
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3269