Я (не) відпускаю

Man Vi

Говорять всі: «Потрібно вміти відпускати!» Але тримав би вічно рученьки твої, Тендітно-лагідні, чи ніжно-теплі шати, Сапфіри-очі, мов ті зорі вдалині. Така ось ти у пам’яті моїй остання, Чи ті думки вже бавляться, немов дитя? Хотів тоді сказати дещо на прощання, Але не зміг. На жаль. Усе ж – таке життя… Обійми, їх лишень я добре пам’ятаю, І посмішку обличчя, голос твій і сміх… Далеко ти, щаслива, леле – я це знаю, Та хто і де тобі сказав: «Кохання – гріх!»? Воно крихке, але приємне. Знаю, Але на відстані нема йому життя. Лише у сні, у квітах серед чарів гаю Та злота посмішка все капає з лиця. І сяду я, і гляну тихо біля тебе. Гаряче полум’я щезає, не зника. Розцвів дерев тих шум, і сяє сріблом небо. Ти поряд. Вірю! І надіюся сповна… Обійми, лиш обійми добре пам’ятаю, У тілі й у вухах все линеє той спів. «Потрібно вміти відпускати», - добре знаю, Але… тоді навіщо я тебе зустрів?

2018-10-11 20:21:13

11

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Just_a_kid

Прекрасний вірш

Відповісти

2018-10-12 06:11:31

1

Man Vi

@Just_a_kid 😊😊😊

Відповісти

2018-10-12 07:38:09

Подобається

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5285

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

2042