Як?
Man Vi
Як воно забути себе під музику Місяця Зоряні проблиски крізь хмари Забути, що любив і кого У темряві й світлі Під дощем жданий Вжалений щокраплі Трунком незнаним Він змусить згадати Чому із тріщин проростають троянди 30.4.2021
2022-10-25 21:29:06
5
0
Інші вірші поета
Паву(к)тина Останні секунди Обличчя святого Вірш під грозою
Інші поети
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8914
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1385