Тріолет 38
Микола Мотрюк
Чому до тебе так далеко? Чому ти тільки в моїх снах, Яких стотомний альманах..? Чому до тебе так далеко..? Ти — скарб загублений в віках, Ти — втрачена бібліотека... Чому до тебе так далеко? Чому ти тільки в моїх снах..? Минає день за днем безлико, Зникає в часу письменах... У сірих гублячись тонах Минає день за днем безлико... Ти, мов молитва на устах, Ікона з-під пера Ель Ґреко... Чому до тебе так далеко..? Чому ти тільки в моїх снах..?
2023-09-27 11:58:39
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Терті пляцки
Дуже гарно. Молодець!!!
Відповісти
2023-09-27 12:22:44
1
Микола Мотрюк
@Терті пляцки Спасибі...)
Відповісти
2023-09-27 13:01:59
Подобається
Лео Лея
Лірично🌸
Відповісти
2023-10-01 17:37:26
1
Інші вірші поета
Сонет 1 Сонет 5. Вечір на роботі Тріолет 27 Сонет 8
Інші поети
Nala
@anuton
chanyeol_
@chanyeol_
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13465
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2528