Тріолет 25

Микола Мотрюк

Я витягну тебе із пекла В квітуче поле навесні, Де в росах пагони рясні... Я витягну тебе із пекла, За тебе битва йде запекла... Зірвем замки ми навісні, Я витягну тебе із пекла В квітуче поле навесні... Для нас іще зоря не змеркла, Нам сірі стіни затісні, Нам зорі мерехтять ясні... Для нас іще зоря не змеркла... Я знаю, вірити не звикла, Для тебе все це, мов вві сні... Я витягну тебе із пекла В квітуче поле навесні...

2023-05-16 15:00:51

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Лео Лея

Такий чудовий надихаючий вірш👍

Відповісти

2023-05-16 15:08:01

Микола Мотрюк

@Лео Лея Спасибі...)

Відповісти

2023-05-16 15:08:27

Терті пляцки

Мила, зворушлива поезія

Відповісти

2023-05-16 19:36:16

Подобається

Інші вірші поета

Тріолет 9 Сонет 39 Шипшинова журба Рондо Спасителю

Інші поети

tnhmlkk

@tnhmlkk

Мария Шпир

@mariya_shpir

Moi

@Moi_2000

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5659

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1969